У дослідженні 62 дітей зі Швейцарії віком від 6 до 12 років знайомили з новими предметами. Їх представляла або доросла людина, або інша дитина; дослідники відстежували, куди учасники спрямовували погляд.
Діти частіше дивилися на мовця, ніж на предмет. Коли пояснював ровесник, триваліше розглядання предмета було пов’язане з кращим пригадуванням. Коли інформацію подавав дорослий, із пригадуванням сильніше співвідносилася увага до нього. У фінальному завданні діти частіше обирали предмет, який представляв дорослий.
Це невеликий лабораторний експеримент, а не перевірка різних способів викладання в класі. Він показує особливості конкретного завдання та не визначає, хто завжди має пояснювати нову тему учням.