Дослідники проаналізували чотири хвилі даних про 1 694 дітей віком приблизно від трьох до шести років. Батьки або основні опікуни оцінювали повсякденні прояви пам’яті й ранньої грамотності, коли дітям було близько 36, 48, 60 і 72 місяців.
Середні показники обох навичок зростали з віком. У статистичних моделях оцінки пам’яті були пов’язані з подальшими оцінками ранньої грамотності. Зміни всередині окремої дитини також мали зв’язок в обох напрямах.
Автори аналізували спостережні дані, а не перевіряли, чи спеціальні вправи з читання покращують пам’ять. Навички оцінювали дорослі, а не одним прямим тестом. Тож робота показує зв’язок між показниками в часі, але не встановлює причинності.